Історія

Спортивні товариства, як і люди, мають дату свого народження.

Для фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» - це квітень 1935 року. В 2010 році наше Товариство, яке дало назву великому спортивному руху – спартакіадам, відзначило свій 75 – річний ювілей.

За високі фізкультурно-спортивні показники спортивне товариство «Спартак» у 1937 році було відзначено вищою урядовою нагородою – «Орденом Леніна». В довоєнні роки спортсмени Товариства успішно виступали на республіканських і всесоюзних аренах. В 1940 році 8 спортсменів-спартаківців України вибороли звання чемпіонів Радянського Союзу, встановили 34 рекорди товариства, 21 – України, 4 Радянського Союзу і 1 – світовий.

Десятки тисяч вихованців спортивної організації з честю захищали країну в роки Великої Вітчизняної війни.

В повоєнні роки товариством «Спартак» була вихована ціла плеяда видатних спортсменів. Першим серйозним іспитом для спартаківців України були ХV літні Олімпійські ігри в м. Гельсинки, на яких виступали Григорій Дибенко, Федір Марулін, Юрій Никандров. На ХVІ Олімпійські ігри були делеговані Фарід Досаєв, Микола Колумбет, Галина Коновалова, Юрій Нікандров. В Римі на ХVІІ Олімпійських іграх брали участь 9 спартаківців. Легкоатлет Володимир Голубничий із м. Суми став чемпіоном, Леонід Колумбет у командній гонці (трек) зайняв 3 місце, херсонець Іван Головачов на байдарці – 4 місце, Людмила Радченко була 5 у стрибках у довжину. Володимир Голубничий брав участь у ХVІІ, ХVІІІ, ХІХ, ХХ та ХХІ Олімпійських іграх і виборов 2 золоті, срібну і бронзову медалі. Золотим став дебют на ХХІ Олімпійських іграх в Монреалі жіночої збірної команди з гандболу, 9 спартаківок з Києва завоювали Олімпійські медалі (Людмила Бобрусь, Тетяна Глущенко, Галина Захарова, Лариса Карлова, Марія Литошенко, Тетяна Макарець, Людмила Панчук, Зінаїда Турчина, Наталія Шерстюк). Бурхливо розвивався «Спартак» і на Херсонщині. Об’єднуються колективи фізкультури, в яких розвивалася масова фізична культура і спорт, будується стадіон «Спартак», спеціалізовані зали боксу та важкої атлетики, водно-спортивна станція, зростала спортивна майстерність провідних спортсменів-спартаківців, яким завжди були притаманні чесність, мужність, працелюбство, істинне лицарство та беззавітна відданість спорту. Вихованці Херсонського «Спартака», майстри спорту Володимир Цибуленко, Віталій Цеханевич, Василь Шмаров, Володимир Воробов, Ігор Цуцков входили до збірної команди Центральної ради Товариства, були неодноразовими переможцями чемпіонатів України. Важкоатлети під керівництвом Сергія Душеїна неодноразово виборювали призові місця на першостях і чемпіонатах України. Це майстри спорту Іван Діденко, Петро Синько, Леонід Третяк, Віктор Шеховцов. А гордість херсонського спорту – веслувальники Іван Головачов, Михайло Харлов, Григорій Коваленко, Любов Діденко-Синічкіна, Сергій Парамонов, Юрій Котов, Віталій Лавров – гідно представляли область на всесоюзних, європейських і світових першостях.

Обов’язково треба згадати футбольну команду «Спартак», яку пам’ятають херсонці. Одного з тренерів цієї команди - Дудочкіна Олексія Пилиповича, її капітана - Євгена Чокаса, гравців - Віктора Пилипенка, Савелія Кушнарьова, Миколу Чернишенка, Євгена Полякова, Валерія Соколова, Петра Шикова.

Завдяки наполегливості та відданості справі неодноразового переможця першостей товариства «Спартак», учасника фіналів Радянського Союзу, майстра спорту СРСР Контрабарського Михайла в Херсоні виховується ціла плеяда майстрів спорту з шашок. Це Гук Юрій, Гавриленко Володимир, Ірина Куколєва та інші.

Добрим словом сьогодні ми повинні згадати і працівників та організаторів Херсонського «Спартака» - Склярова Олексія Сергійовича, першого голову товариства післявоєнного періоду, Мочалова Бориса Васильовича, який продовжив цю справу, Федорищенка Віталія Федоровича, Мочаліна Бориса Васильовича, Рябченко Зінаїду Іванівну.

У 80-ті роки український «Спартак» організував фізкультурно-оздоровчу і спортивну роботу в 11 галузях народного господарства. В організаціях Товариства на той час було 7 республіканських навчально-спортивних баз, 43 стадіони, 417 спортивних залів, 26 плавальних басейнів, 177 стрілецьких тирів, 109 лижних баз. В товаристві розвивалось 50 видів спорту. Найбільш масовими були легка атлетика, якою займалися 184 тис. чоловік та волейбол – 150 тис. чоловік. Спортивний резерв готували 840 тренерів, які працювали в центральних секціях обласних рад, 69 дитячо-юнацьких спортивних школах і 10 опорних пунктах олімпійської підготовки.

В 1987 році товариство «Спартак», як і інші профспілкові товариства, ввійшло до складу єдиного великого товариства ВДФСТ профспілок.

Та вже з січня 1992 року за підтримки Всеукраїнських галузевих профспілок, територіальних профоб’єднань спортивне товариство «Спартак» України було відроджено.

На теперішній час фізкультурно-спортивне товариство «Спартак» працює над виконанням Державної програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні на 2013-2017 роки, якою визначено пріоритетні напрямки роботи організації. Діяльність Товариства спрямована на розвиток фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи серед працюючих, вдосконалення роботи дитячо-юнацьких спортивних шкіл, підготовку спортивного резерву для збірних команд України.